- шанобливий
- ürmetkâr
Українсько-турецький словник. 2009.
Українсько-турецький словник. 2009.
шанобливий — I (сповнений поваги, пошани до кого н. про почуття, стосунки тощо), уклінний, пош[ч]тивий; благоговійний, побожний (безмежно шанобливий) Пор. увічливий 2) II ▶ див. увічливий 1), увічливий 2) … Словник синонімів української мови
шанобливий — а, е. Сповнений глибокої поваги, пошани до кого , чого небудь. || Який виявляє глибоку повагу, пошану до кого небудь (про людину). || Сповнений виразу глибокої поваги, пошани до кого , чого небудь … Український тлумачний словник
шанобливий — [шанобли/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
шанобливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
увічливий — ввічливий 1) (який дотримується правил пристойности, виявляє уважність, люб язність), чемний, вихований, ґречний, коректний, делікатний, уважний, привітний, привітливий, шанобливий, люб язний, поштивий; ґалантний, лицарський, послужливий,… … Словник синонімів української мови
побожний — а, е. 1) Який ревно виконує всі релігійні обряди; віруючий. || Власт. релігійній, віруючій людині. 2) Пов язаний з релігією; церковний. 3) уроч. Сповнений найщирішої шани, безмежно відданий; благоговійний, шанобливий … Український тлумачний словник
уклінний — а, е. Який виражає пошану; шанобливий. || Який виражає покору, смиренність. •• Уклі/нне проха/ння заст. ввічлива форма прохання … Український тлумачний словник
улесливий — (вле/сливий), а, е. 1) Схильний лестити. 2) Який містить лестощі, обіцянки, умовляння. || Нещиро шанобливий … Український тлумачний словник
шанобливість — вості, ж. Абстр. ім. до шанобливий … Український тлумачний словник
шанобливо — Присл. до шанобливий … Український тлумачний словник
шановливий — а, е, заст. Шанобливий … Український тлумачний словник